БЛАКИТНИЙ, а, е. Небесно-голубого кольору; голубий. Як небо блакитне - нема йому краю. Так душі почину і краю немає (Шевч., І, 1951, 75); Бліде лице а блакитними очима визирнуло з кімнати (Мирний, III, 1954, 94); Блакитним цвітом рясту.. цвіли горби земні (Бажан, І, 1946, 268); * Образно. Душно... Вікно одчинити? Ні - тихо Мрії блакитні влетять у вікно (Рильський, І, 1956, 18).