БЕЗТУРБОТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безтурботний. Іде [Яресько] серйозний, нема вже колишньої хлопчачої безтурботності (Гончар, II, 1959, 128); Вираз безтурботності зник з обличчя хірурга, він раптом спохмурнів (Дмит., Розлука, 1957, 244); Пленум ЦК КПРС різко засудив безтурботність деяких працівників при розв'язанні невідкладних завдань збільшення виробництва техніки для сільського господарства (Ком. Укр., 8, 1963, 50).