БЕЗСТРАШНИЙ, а, е. Який не знає, не почуває страху; відважний, хоробрий. Підпара знов ходить, стереже клуні, суворий, безстрашний, готовий оборонити своє не рушницею тільки, а й зубами (Коцюб., II, 1955, 68); Безсонні й безстрашні, кидаються робітники-арсенальці в контратаки (Довж., Зач. Десна, 1957, 26).