БЕЗПРИСТРАСНИЙ, а, е, рідко. Який до всього ставиться байдуже, не схильний до почуттів, пристрастей; байдужий. Тихонов гостро бачить і чудесно описує світ. Але він - далеко не безпристрасний спостерігач (Рильський, III, 1955, 397); // Який виражає байдужість. - Ви до мене? - спитав господар безпристрасним голосом (Чаб., Тече вода.., 1961, 51).