БЕЗПОМІЧНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. безпомічний. Безпомічність старих літ і самота ще тілько скріпили в нім тойнахил (Фр., III, 1950, 442); Розбирала злість на власну безпомічність, на власне безсилля (Гончар, Таврія.., 1957, 420).