Тлумачний словник української мови
БЕЗПЕРЕБІЙНИЙ, а, е. Який відбувається без затримок, перебоїв; безперервний. Лінія електропередачі вважається готовою до роботи, якщо по ній може бути гарантоване безперебійне подавання споживачам якісної електричної енергії (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 29); Гармаш домовився з майстром і підготував піч Василя Пилиповича до безперебійної роботи (Донч., VI, 1957, 463).