Тлумачний словник української мови
БЕЗКОРИСНИЙ, а, е. 1. Який нікому не дає користі; некорисний. "Ех ти, безкорисна вода! Виходить, нам через тебе передчасна смерть!" (Ю. Янов., І, 1954, 221).
2. рідко. Те саме, що безкорисливий. За часів батька у нас бувало багато людей, .. водились знайомості чисто безкорисні і поетичні (Фр., І, 1955, 12); В піснях, репліках народного співця, цілком безкорисного, байдужого до грошей, виявляється настрій повсталого народу (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 97).