Тлумачний словник української мови
БЕЗЗАСТЕРЕЖНИЙ, а, е. Не обмежений ніякими застереженнями, умовами; безумовний. Війна проти гітлерівської Німеччини закінчилася.. беззастережною капітуляцією збройних сил фашизму на європейському континенті (Смолич, Після війни, 1947, 45); Мирна політика СРСР спирається на повну і беззастережну підтримку радянського народу (Рад. Укр., 9.VIІІ 1951, 1).