БЕЗГОТІВКОВИЙ, а, е. Який здійснюється без виплати готовими грішми, готівкою, у спосіб перерахування. Завод будівельних матеріалів продає колгоспам ходи парокінні за готівку і за безготівковим розрахунком (Рад. Укр., 16. ХІІ 1959, 4).