БАХРОМА, и, ж. Суцільний ряд ниток, шнурків, що вільно звисають; тасьма з таким рядом ниток або шнурків. Над хлопчиком несуть круглий єгипетський парасоль з довгою бахромою (Коцюб., III, 1956, 412); Хустина була оторочена шовковою рожевою бахромою (Збан., Між.. людьми, 1955, 22); * Образно. Над обрієм тліла хмара, звісивши знизу гарячу бахрому (Коп., Вибр., 1953, 371).