БАРИТИ, барю, бариш, недок., перех. Затримувати кого-небудь довше, ніж треба; гаяти. Підійшла я під віконце - Мати горох варить. Горох варить, серце в'ялить. На вулицю барить (Укр.. лір. пісні, 1958, 230); Прийшов день збору. Христя раніше і обід зварила, щоб не барити матері (Мирний, III, 1954, 47); [Пріся:] Ой, Настуню, не бари мене, там же дома турбуються, де я поділась (Вас., III, 1960, 155).