Тлумачний словник української мови
БАЙДАРОЧНИК, а, ч. Спортсмен, який бере участь у змаганнях на байдарках. Традиційна весняна регата байдарочників і каноїстів серед збірних команд товариств республіки була нині генеральною репетицією перед фіналами V літньої спартакіади України (Рад. Укр., 12.V 1971, 4); На Житомирщину приїхали спортсмени Болгарії, НДР, Польщі, Румунії, Данії, найкращі веслувальники СРСР. Широко представлені тут байдарочники і каноїсти України (Рад. Укр., 6.VI 1971, 4).