БАГАТОГОЛОССЯ, я, с., муз. Одночасне звучання кількох (багатьох) самостійних мелодійних голосів в хорі або музичних тем в оркестрі; поліфонія. Однією з основних ознак його [М. Д. Леонтовича] творчого стилю є поєднання високої поліфонічної техніки з прийомами народного багатоголосся (Мист., 1, 1956, 34).