БАВОВНА, и, ж. 1. Те саме, що бавовник. Підійшов [Саїд] до вікна, біля самого виходу з вагона, і так вистояв до третьої зупинки.. А за вікном квадрати зеленої бавовни (Ле, Міжгір'я, 1953, 56); Там із морем злилась Приазовська земля. Голубіють під небом Бавовни поля (Нагн., Вибр., 1957, 149).

2. Волокно бавовнику, з якого виробляють пряжу і т. ін. Ідуть із бавовною Вдаль ешелони (Нагн., Вибр., 1957, 114); // Нитки з цього волокна. Кинула [пані Шумінська] в куток клубок з бавовною, розложила дроти й почала жваво ними перебирати (Кобр., Вибр., 1954, 4).