Тлумачний словник української мови
БАБИЩЕ, і, ж. і а, с., зневажл. Збільш. до баба1 2, 3. Як вийшла бабище старая, Крива, горбатая, сухая (Котл., І, 1952, 115); [1-й майстер:] Ну, лицарю, я жалую, що не віддав тебе тій бабищі. Якраз була б з вас пара! (Л. Укр., II, 1951, 215).