АРТИЛЕРІЯ, ї, ж. 1. збірн. Вогнепальна зброя різних конструкцій, що вражає противника з великої відстані. Над бліндажем стояла абсолютна, тиша, тільки зрідка здригалася глухо земля: у сусідів била важка артилерія (Ю. Янов., І, 1958, 382); Танкісти.., стрімко йдучи вперед, залишали.. свіжі сліди своєї роботи: потрощену німецьку артилерію, дотліваючі по кюветах машини (Гончар, II, 1959, 433).

2. тільки одн. Рід військ, основним озброєнням яких є така зброя. Артилерія в боях перемозі стеле шлях (Укр.. присл.., 1955,00).

3. тільки одн. Наука про вогнепальну зброю та її застосування в бою.