АРИСТОКРАТІЯ, ї, ж. 1. тільки одн., іст. Форма державного правління, при якій вся влада перебуває в руках заможної родової знаті.

2. збірн. Вища верства експлуататорських класів, якій належить вся влада в державі; родова знать. Гордість - то прикмета.. аристократії (Н.-Лев., І, 1956, 166); Польська аристократія з воєю буржуазною мораллю і голим цинізмом в "Основах суспільності" і в повісті "Для домашнього огнища", робота інтелігента серед.. народної маси.. - от що служить темою більших Франкових повістей (Коцюб., III, 1956, 39); // Привілейована верхівка якого-небудь класу або соціальної групи. Робітнича аристократія.