АПЕЛЮВАТИ, юю, юєш, недок. і док. 1. юр. Оскаржувати яку-небудь ухвалу, постанову нижчої інстанції перед вищою, подавати апеляцію. - Мухтаров Саїд Алі подав заяву до ЦКК, апелюючи проти ухвали бюро Кокандського обкому партії (Ле, Міжгір'я, 1953, 458).

2. перен. Звертатися до кого-, чого-небудь за підтримкою, порадою; посилатися на чий-небудь авторитет. В своїх статтях у цьому журналі ["Німецько-Французький Щорічник"] Маркс виступає вже як революціонер, ..апелює до мас і до пролетаріату (Ленін, 21, 1950, 29); - Будемо, отже, доти апелювати до її розуму, доки вона квінтесенції не зрозуміє (Коб., І, 1956, 81); - Нічим не проймеш! - апелюють жінки вже до мене, розгнівано тикаючи тремтячими руками на Саву Зарудного (Довж., II, 1959, 124).