Тлумачний словник української мови
АНАРХІСТ, а, ч. 1. Прибічник анархізму (в 1 знач.). Анархісти зовсім заперечують і революційну і всяку іншу владу.. (Ленін, 10, 1949, 414); Мобілізований Івашко з анархістами щодня приносили свої оперативні звіти (Кач., II, 1958, 313).
2. Про людину, яка нехтує встановленими правилами виробничої й суспільної дисципліни. Іноді в ньому проривався анархіст, він заїдався і важко його було переконати п протилежному (Минко, Вибр., 1952, 27).