АКУЛА, и, ж. 1. Велика хижа морська риба. Ввечері з яхти дивилися на свято. І що це було за чудо! ..Оркестри гриміли на воді, човни були перероблені, в форми акул, пишна ілюмінація і тисячі народу (Коцюб., III, 1956, 326); - Ви кажете - щука! А її, не вміючи, не візьмеш. Це ж, скажу вам, річкова акула! (Донч., VI, 1957, 509).

2. перен. Про великих ділків капіталізму, багатіїв, які по-хижацькому експлуатують трудящих. Хай Абдул не ховається за Селімову спину! Знаємо й його, хижака.. Акула він ненажерлива (Тулуб, Людолови, І, 1957, 453); Сашко, звичайно, глибоко зневажав погорілого поміщика Золотарьова, як акулу капіталу і представника світової буржуазії (Смолич., V, 1959,40).