Тлумачний словник української мови
АКВАРЕЛЬ, і, ж. 1. тільки одн. Клейові фарби, що розводяться водою. Повернувшись до великого портрета, намальованого аквареллю, він зосередив на ньому увагу всіх (Ткач, Моряки, 1948, 79); Я дуже люблю малювати. Мені мама обіцяла фарби подарувати, акварель називається (Ю. Янов., І, 1958, 266); // Живопис такими фарбами.
2. Картина, малюнок, виконані такими фарбами. Сіро.. ставало на острові по заході сонця: всі фарби линяли, як в акварелі, що її підмочили (Коцюб., II, 1955, 296); * Образно. Поміж трьох віршів виділяється "Вечір" - дуже вдала лірична акварель (Літ. газ., 9.VI 1959, 5).