Тлумачний словник української мови
АКАЦІЯ, ї, ж. Назва кількох видів посухостійких дерев або кущів з білими чи жовтими квітками. Гаряча повітря було повне гострих пахощів акацій і розливало якусь розкіш на ввесь двір (Н.-Лев., II, 1956, 223); Одеса лежала на крутому узгір'ї в садах акацій і каштанів (Кучер, Чорноморці, 1956, 65).
^ Біла акація - дерево з пахучими білими квітками. У нас (себто у кубанців) уже одцвіла біла акація (Сам., II, 1958, 466); Жовта акація - чагарник з жовтими квітками. Коло самого дому, під вікнами, росли кущі жовтої акації (Н.-Лев., II, 1956, 38).