Тлумачний словник української мови
АБОНЕНТ, а, ч. Той, хто користується абонементом. Не менше також треба було вважати [Целі] на окремі полички постійних абонентів, які платять певніу суму річно за те, щоб у поштовій експедиції мати окреме місце для листів і посилок (Фр., II, 1950, 313); Більше тисячі мешканців села б постійними абонентами бібліотеки (Колг. Укр., 1, 1958, 47); Крізь маленьке віконечко у стіні було видно жінку, що куняла біля комутатора на півсотню абонентів (Трубл., II, 1955, 83).