АБАТ, а, ч. 1. Глава католицького чоловічого монастиря; ігумен. Монахи підлягали суворому уставу: вони повинні були беззаперечно коритись своїм начальникам - абатам (Іст. середніх віків, 1955, 11).

2. У Франції - католицький священик.