Тлумачний словник української мови
МАРС, а, ч., мор. Майданчик на щоглі вітрильного корабля, з якого стежать за горизонтом та управляють вітрилами. Тримаючись за ванти, матроси стрімко піднімаються вгору по канатних сходах і, досягнувши марсів, розповзаються по реях (Довж., Зач. Десна, 1957, 402); На марсі варта дивиться у синь (Ю. Янов., V, 1959, 58).