ГОНЧАР, я, ч. Майстер, який виготовляє посуд та інші вироби з глини. [Тетяна:] Всі люди на однім базарі купують миски і в одних гончарів, то і миски однакові (Котл., II, 1953, 68); Щоправда, гончар випалив і новий товар - біленькі ізолятори для стовпів (Ю. Янов., І, 1958, 575).