17 травня 2018 року в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України відбулася Друга наукова конференція молодих учених «Лінгвістика XXI ст.: традиції і перспективи розвитку». Її організувала Рада молодих учених Інституту (голова – канд. філол. наук А. Р. Дочу), щоб дати змогу молодим співробітникам і аспірантам попередньо апробувати результати своїх досліджень.

З вітальним словом до учасників звернувся заступник директора з наукової роботи канд. філол. наук О. І. Скопненко. Він нагадав, що на молодих науковцях лежить велика відповідальність за творення майбутньої мовознавчої науки України й дальший розвиток набутків попередніх поколінь дослідників.

Молоді вчені присвятили виступи актуальним проблемам різних галузей науки про мову. У доповіді «Синонімія в польській екологічній термінології» аспірантка Наталія Касянчук узагальнила погляди на явище лексичної синонімії та її функції в термінологічних системах, висвітлила особливості функціонування термінів-синонімів, виявила мовні та позамовні чинники їх появи в екологічної термінології польської мови.

Аспірант Сергій Терещенко проаналізував семантико-стилістичні характеристики фразеологізмів у творах Володимира Короткевича. Доповідач виявив, що навіть у найповніших фразеологічних словниках білоруської мови бракує деяких фразеологізмів, засвідчених у текстах класика білоруської літератури.

Про нетолерантне зображення представників різних релігій в українських інтернет-ЗМІ розповіла аспірантка Алла Костовська. У доповіді «Мова ворожнечі і релігія. Як “грішать” українськомовні інтернет-ЗМІ» вона на конкретних прикладах показала найпоширеніші стереотипи щодо мусульман і юдеїв, інструменти, за допомогою яких твориться негативний медіаобраз певної релігійної групи.

Аспірантка Ірина Олександрук ознайомила присутніх з принципами роботи автоматизованих лексикографічних баз у вигляді електронних словників. Нині вони становлять невід’ємну частину систем машинного перекладу, інформаційного пошуку, редагування та правки текстів, а також обробки великих текстових масивів та їх зберігання.

Аспірантка Марія Музика розглянула підходи до визначення та параметри соціолінгвістичної категорії «ставлення до мови». Як підкреслила доповідачка, застосування цієї категорії дає змогу з’ясувати, які саме чинники впливають на вибір мови спілкування й від чого залежить ступінь престижності тієї чи іншої мови в мовній свідомості громадян.


Тактики маніпулятивного впливу, що їх використовували колишні президенти Чеської Республіки Вацлав Гавел і Вацлав Клаус, стали предметом детального розгляду аспірантки Олександри Євланової. Типові маніпуляції під час інтерв’ю, політичних дебатів і дискусій – спроби уникнути відповіді, применшити важливість проблеми, пропаганда власної партії, уживання беззмістовних фраз, неодноразові повторювання вже сказаного, критика модератора, перехід на особистості. За допомогою цих прийомів політики досить майстерно впливають на аудиторію.

Жваве зацікавлення викликала доповідь аспіранта Олександра Чезганова. Він представив результати дослідження прецедентного тексту як засобу створення комічного ефекту в інтернеті. Дослідження побудоване на аналізі коментарів, що їх залишають користувачі соціальних мереж «Вконтакте», «Facebook», а також відеохостингу «YouTube».

Аспірантка Марія Остапенко проаналізувала зміну значення лексеми епонім на великому хронологічному проміжку – від часів її появи в період Античності до сучасного використання на матеріалах давньогрецької, латинської, французької, англійської та української мов.

 «Функціональне значення мовної гри на рівні метатекстуальних висловлювань у соціальних мережах» – такою була назва виступу аспірантки Марини Омельянчук. Молода дослідниця виявила основні функції мовних ігор в інтернеті, запропонувала їх градацію. На думку доповідачки, ключове значення має характерологічна функція, яка може бути реалізована як безпосередньо, так і через інші функції мовної гри.

Молодша наукова співробітниця Аліна Гончаренко розповіла про відображення культу Богородиці в тексті Києво-Печерському патерика. На основі виділених назв вона простежила особливості уявлень про образ Божої Матері в мовній картині світу епохи Давньої Русі.

Показником актуальності та значущості представлених доповідей є те, що всі вони стали предметом фахового обговорення учасників конференції та інших присутніх на засіданні науковців. Молоді вчені одержали безцінний досвід прилюдного виступу та ведення наукової дискусії. А це надзвичайно корисно в процесі підготовки до майбутнього захисту дисертації.