На засіданні вченої ради з доповіддю «Складні лексеми з першою частиною евро- в сучасній російській мові» виступила старша наукова співробітниця відділу російської мови, кандидат філологічних наук Тетяна Полякова. Суспільно-політичні зміни останніх десятиліть, відзначила доповідачка, зумовили активне побутування в російській мові складних лексем з першою частиною евро-, причому як запозичених, так і власноутворених.

За лексичною семантикою ці слова розпадаються на кілька груп, позначаючи: 1) територіальні, політичні, економічні, культурні явища країн Європи або Європейського союзу (евросообщество, Европарламент, евродепутат, евростандарт); 2) грошову одиницю країн ЄС (еврозона, евробанкнота, евроцент); 3) спортивні реалії європейського рівня (Евроигры, Евротур, Евролига, Евробаскет); 4) високоякісні вироби, виготовлені за європейськими стандартами (евроокно, евророзетка, евролюки, еврожилье, евроремонт); 5) різнорідні предмети і явища, назви яких мають контекстуально зумовлену семантику (еврораскол, евроморковка, евровесна).

Дослідження показало, що значна кількість слів на евро- є оказіональними утвореннями («словами-одноденками»), які можуть містити у своїй семантиці відтінок іронії, подекуди — сарказму (евролозунги, евроцинизм, еврометания, евроинтрига, еврообещания, евромечта, евросчастье, еврошара, евроразвод, еврошашлык).

Окремо Т. М. Полякова проаналізувала унікальне з лінгвокультурного погляду слово Евромайдан. Його морфемні складники («європейського» та тюркського походження) засвідчують особливості географічного розташування України, її різнобічні міжетнічні, культурні та військово-політичні контакти. У цьому мовному знаку дивовижним чином відбилися єдність і суперечності Європи та Азії, Заходу та Сходу, складного геополітичного та культурного векторів розвитку українського суспільства.

Підбиваючи підсумки, доповідачка відзначила, що група складних слів на евро- в сучасній російській мові доволі різноманітна за семантикою, значенням першого структурного компонента, походженням, мотиваційною ознакою, графічним оформленням і стильовою належністю. Активізація таких назв у російськомовних ЗМІ пов’язана з відображенням (та подальшим переосмисленням) актуальних суспільно-політичних процесів – як у Європейському союзі, так і в Українській державі, а також в інших пострадянських країнах. Спосіб творення лексем такого типу — активний ресурс сучасної російської номінації.