Даниленко Л. І. Чеська мова: Підручник для студентів вишів

Даниленко Л. І. Чеська мова: Підручник для студентів вишів / За ред. В. М. Русанівського. – 3-є вид. – К.: Довіра, 2012. – 543 с.
Підручник є базовою навчальною книгою, в якій системно викладено основи фонетики, морфології та синтаксису чеської мови в зіставленні з українською з позицій комунікативного підходу і з урахуванням особливостей рідномовного оточення. Курс складається з фонетико-орфографічної (10 уроків) і граматичної (36 уроків) частин, розрахованих на початковий і середній рівні навчання (близько 450 годин).

Українсько-чеські паралелі в текстах і ситуаціях: Розмовник

Українсько-чеські паралелі в текстах і ситуаціях: Розмовник / Й. Ф. Андерш, Л. І. Даниленко, О. Л. Паламарчук та ін. – 3-є вид., допов. – К.: Довіра, 2012. – 477 с.
Перший у лексикографічній практиці розмовник «Українсько-чеські паралелі в текстах і ситуаціях» включає значну частину словникового складу української та чеської мов, варіанти ведення діалогу, словнички й типові вирази. У книзі вміщено зразки ділової, приватної та службової кореспонденції, найуживаніші чеські прислів’я та приказки. Розмовник призначений як посібник для студентів, викладачів і туристів, для усіх, хто цікавиться чеською мовою і бажає розширити свій словниковий запас та розвинути навички усного мовлення.

Вийшла монографія П. О. Селігея «Мовна свідомість: Структура, типологія, виховання»

У книзі запропоновано визначення й окреслено структуру поняття «мовна свідомість». З’ясовано її роль як чинника мовної поведінки, запоруки мовної стійкості та мовного порядку в державі. На основі ціннісного критерію розроблено типологію рівнів мовної свідомості. Розглянуто засади, методи, канали й основний зміст мовного виховання громадян України. Наголошено, що з огляду на глобалізацію піднесення мовної свідомості стає нині конче важливим і що майбутнє суспільство знань створює для цього найсприятливіші можливості.

Вийшов шостий том «Етимологічного словника української мови»

Шостий том словника містить слова на літери У–Я. У ньому подано етимологію і схарактеризовано стан етимологічної розробки всіх зафіксованих у ХІХ–ХХ ст. слів української літературної мови та діалектів, за винятком найрегулярніше утворюваних похідних форм, пов’язаних із наведеними в словнику, і застарілих або вузькофахових термінів іншомовного походження. Розглядаються також етноніми і власні імена людей, поширені в Україні. Цим томом завершується словникова частина видання. Сьомий том міститиме покажчики слів.

Білорусько-український словник / Г. П. Півторак, О. І. Скопненко; За ред. Г. П. Півторака.

Білорусько-український словник / Г. П. Півторак, О. І. Скопненко; За ред. Г. П. Півторака. – К.: Довіра, 2006. – 723 с.
Словник укладено за диференційним принципом. Він містить загальновживану лексику сучасної білоруської літературної мови, а також найпоширеніші розмовні слова, архаїзми й діалектизми, що істотно відрізняються від українських відповідників, та найвідоміші білоруські фразеологізми.

Даниленко Л. І. Чеська мова: Підручник для студентів вищ. навч. закл. – 2-ге вид.

Даниленко Л. І. Чеська мова: Підручник для студентів вищ. навч. закл. – 2-ге вид. – К.: Довіра, 2007. – 543 с.
У підручнику системно викладено основи фонетики, морфології і синтаксису сучасної чеської мови з позицій комунікативного підходу та з урахуванням особливостей рідномовного оточення. Курс складається з фонетико-орфографічної (10 уроків) і граматичної частин (36 уроків), розрахованих на початковий і середній рівні навчання (близько 450 годин). Уроки містять фонетичні, орфографічні, лексико-граматичні і мовленнєві вправи, основний і додаткові художні та суспільно-публіцистичні тексти, чесько-український словник. Засвоєння курсу допоможе сформувати мовні, мовленнєві та лінгвокраїнознавчі вміння студентів.

Григорій Петрович Півторак: Біобібліографія до 75-річчя / НАН Украї­ни. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні; Упорядник П. О. Селігей.

Григорій Петрович Півторак: Біобібліографія до 75-річчя / НАН Украї­ни. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні; Упорядник П. О. Селігей. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. – 128 с.; порт., ілюстр. (Біобібліографія вчених України).
Висвітлено біографію та науковий доробок визначного українського мовознавця академіка НАН України, доктора філологічних наук, професора Григорія Петровича Півторака. Відображено головні етапи його життєвого шляху, схарактеризовано основні здобутки вченого в різних галузях філології, викладено його концепцію походження східнослов’янських мов.

В.М. Русанівський. Українсько-польський розмовник

Українсько-польський розмовник / Уклад.: В. М. Русанівський, Л. І. Ніколаєнко, В. І. Даниленко, В. Є. Федонюк. – К.; Ірпінь: Перун, 2011. – 336 с.
«Українсько-польський розмовник» виходить друком у зв’язку з пожвавленням культурно-економічних зв’язків між Україною та Польщею. До кожної розмовної теми підібрано тексти-діалоги, словничок та реєстр типових зворотів. Представлені в кінці розмовника зразки ділових паперів стануть у пригоді при написанні офіційних листів, заяв, анкет тощо.

Скляренко В. Г. Русь і варяги: Історико-етимологічне дослідження.

Скляренко В. Г. Русь і варяги: Історико-етимологічне дослідження. – К.: Довіра, 2006. – 116 с.
У монографії викладено нову концепцію походження назв Русь і варяги. Заперечується скандинавське походження цих назв і обґрунтовується положення, що обидві назви виникли в середовищі прибалтійських слов’ян. Уважно розглянуто докази на користь норманської (скандинавської) теорії походження назви Русь: свідчення Бертинської хроніки від 839 р.; розповідь Ліудпранда, єпископа Кремонського; розповідь Іоанна Диякона про похід норманів близько 865 р. на Візантію...

Скляренко В. Г. Історія українського наголосу: Іменник.

Скляренко В. Г. Історія українського наголосу: Іменник. – К.: Наук. думка, 2006. – 711 с.
У монографії розглянуто історію акцентуації іменників української мови від пізньопраслов’янського періоду до нашого часу і встановлено основні тенденції в їх наголошенні. Широко використано матеріали з українських акцентованих пам’яток XVI–XVIII століть і словників української мови XIX–XX століть, з української класичної поезії і з діалектологічних праць, залучено свідчення російської, білоруської та інших слов’янських мов.