СОБАКА, и, ч. і рідше ж. 1. Домашня тварина родини собачих, яку використовують для охорони, на полюванні і т. ін. По квітничку собака поскакав, Усе понівечив і потоптав (Гл., Вибр., 1957, 174); Чіпка вступив у двір. Велика, чорна, кудлата собака кинулась на його з-під загороди (Мирний, І, 1949, 269); Хряпнула хвіртка, і цеповий собака загавкав і з цепу рвався - до воріт (Головко, II, 1957, 44); Нині собаки використовуються у карному розшуку і як поводирі сліпих, шукають корисні копалини і підземні гриби трюфелі, доглядають дітей і пасуть худобу, охороняють державні кордони, виносять із поля бою поранених, шукають міни (Знання.., 7, 1970, 29); У витягнутій.. руці він тримав поводок мисливського собаки (Довж., І, 1958, 422); Подзвонили до району, викликали з міліції собаку-шукача (Вишня, І, 1956, 416); *У порівн. Десь узялися свині та так і опали мене навкруги, як ті собаки (Н.-Лев., III, 1956, 283); - Блаженки додому напишуть, все відрапортують в артіль... Взявся, скажуть, Хома собакою на земляків... (Гончар, III, 1959, 309).

Спускати (спустити) собак (собаку) див. спускати.

@ Битий (бита) собака, рідко - те саме, що Битий жак (див. жак). Управитель пана, бита собака, послухав хлопцевої мови, подивився на нього та й промовив на Шевченкове прохання: «Не оддамо ми тебе маляру, бо нам самим таких треба» (Вас., II, 1959, 387); Боятися, як скаженого (скаженої) собаки - дуже боятися. - О, дурненька Солошка співає! - кричали вони й мерщій тікали до хати, щоб не зустріла вона де їх, бо боялися її, як скаженої собаки (Мирний, І, 1954, 55); Вішати собак див. вішати; Голодний, як собака - дуже голодний. - Поклади мене у віз із рибою. - Ай! Риба! По всій Польщі люди голодні, як собаки. Рибу розкрадуть, і пана... - То вези мене хоч на чорті - тільки вези! (Довж., I, 1958, 269); Дивитися (подивитися, вульг. витріщатися, витріщитися і т. ін.), як (мов, наче і т. ін.) собака на висівки - дуже пильно, здивовано дивитися на щось. - Давно, бабо, порося здохло? - Язик тобі колякою, - накрила баба фартухом відро [з ковбасами]. - Щезни, чого витріщився, наче собака на висівки (Мушк., Чорний хліб, 1960,108); Дражнити (дратувати) собак див. дражнити, дратувати; Жити (бути і т. ін.), як кіт (кішка) з собакою див. кіт, кішка; Загоїться (заживе), як (мов, наче і т. ін.) на собаці - те саме, що Присохне (присхне), як на собаці (див. присихати). - Ой, Левку! - чує [Христина], як від руху мокро шелестить його сорочка.. - й починає схлипувати. - Не треба, Христинко, - втішає він її. - На мені все загоїться, мов на собаці (Стельмах, І, 1962, 606); Загребти (зарити і т. ін.), як (мов, немов і т. ін.) собаку - поховати без обряду. Тепер тільки зосталося їй піти за його мертвим трупом.. Чи так кинути? Хай візьмуть - пошматують і загребуть, як ту собаку, без попа, без обряду церковного (Мирний, III, 1954, 22); - От що, ти ... - почав Матюха важко. - Тільки ти мені не скажеш по правді про отой лист, так і знай: до ранку загребемо отут у ямі, як собаку! (Головко, II, 1957, 146); З'їсти собаку див. з'їдати; Злий (лихий і т. ін.), як (мов, немов і т. ін.) собака - дуже злий. - Де ж мені, панотче, дітись? - каже жінка. - Він мене б'є.. Хоч дурний, та такий злий, як собака (П. Куліш, Вибр., 1969, 120); Змерзнути, як собака - дуже змерзнути; [I] з собаками не піймати кого - даремно ловити когось; хтось надійно сховався. - Ну, по сій же мові та будьмо здорові! - каже Назар.. - Тепер я вільний хоч на півроку; з собаками не піймають (Вовчок, І, 1955, 141); І (й) собаки не їдять - багато чого-небудь. Оратор винувато посміхнувся: - ..Землі у нас хіба що під нігтями... А тут ось у пана її й собаки не їдять (Панч, На калин. мості, 1965, 88); І собака не гавкне (не загавкала) - ніхто й не згадає. - Поки гладкий схудне - худого на цвинтар понесуть, і собака не гавкне (Стельмах, І, 1962, 22); Пропав - і собаки не загавкали (Укр.. присл.., 1963, 196); Любити, як собака палицю див. палиця; Любити, як собака цибулю - те саме, що Любити, як собака палицю (див. палиця). - Хто ти такий, питаю в тебе. Ти мій панщанний? Еге, так? - Ні, князю! Од цього мене бог помилував. Я панщину люблю, сказати по правді, як собака цибулю (Н.-Лев., VII, 1966, 168); Мов собаки обгризли див. обгризати; Ні за собаку пропасти (загинути і т. ін.) - абсолютно даремно пропасти, загинути і т. ін. [Федора:] До ладу не з'їсте - все ті карбованці та червінці складаєте. А помрете, то якась [жінка] випорожнить кутки та й спасибі не скаже. Так ні за собаку й пропаде (Вас., III, 1960, 135); Ніякий (ніяка, ні один, ні одна, жоден, жодний, жодна) собака, вульг. - ніхто. - Чотири рої ниньки вхопив, троє здержав, один утік: ніяка собака до помочі не стала (Дн. Чайка, Тв., 1960, 88); - В обхід правим флангом! Зайняти з першим і третім батальйонами позицію біля мосту! Щоб ні одна жива собака не вислизнула на Київ! (Довж., І, 1958, 151); [Ось] де (в чому, тут і т. ін.) собака заритий (зарита) - ось у чому суть справи. - Чіткої системи поглядів у тебе ще нема. Ось в чому собака заритий (Головко, II, 1957, 524); [Потрібний], як собаці другий хвіст (печена цибуля і т. ін.) - те саме, що Потрібний, як собаці п'ята нога (див. нога). - Жартуй собі, молодий чоловіче, з дівчатами.., коли вже маєш таку охоту до жартів, а нам вони - як собаці другий хвіст, - вже трохи м'якше зауважив Перегуда (Іщук, Вербівчани, 1961, 202); Потрібний, як собаці п'ята нога див. нога; Присохне (присхне), як на собаці див. присихати; Собака б його слухав! див. слухати; Собаками підшитий див. підшитий; Собак ганяти див. ганяти; Собаки виють від чого - щось дуже погане, неприємне, викликає в кого-небудь відразу. [Романюк:] Письменник приїхав сюди працювати, йому тиша потрібна,.. а від твоїх пісень собаки виють (Корн., II, 1955, 196); Такий, що [й] собака не перескочить див. перескакувати; Усякий (усяка) собака, вульг. - кожний. - Мене тут усяка собака знає, адже я місцевий (Чаб., Балкан. весна, 1960, 86); Ухопив, як собака обметиці див. обметиця; Хоч на хвіст лий собаці, вульг. - дуже несмачний. - Не борщ, а кисла юшка, хоч на хвіст лий собаці! (Козл., Мандрівники, 1946, 43); Хоч собак гони (ганяй); Що й собаку не вдержиш - дуже холодно. - Один [фінн] каже: «Ну й холодно ж у нашому бліндажі, хоч собак гони. Давай оцю сосонку звалимо та натопимо» (Тют., Вир, 1964, 291); Холодно в хаті, що й собаку не вдержиш (Укр.. присл.., 1963, 25); Як (мов, немов і т. ін.) вірний (вірна) собака - дуже віддано, запобігливо. Колісник пихтів, одпихався, а вона, як навісна, то одскакувала від його, то, прискакуючи, горнулася, мов вірна собака (Мирний, III, 1954, 277); Як собак - дуже багато; [Як] собака на сіні - про того, хто сам не користується чим-небудь й іншим не дає. [Старшина:] Та ти мені не кажи, я його знаю добре,.. як собака на сіні: сам не їсть і другому не дає, вредний ірод (К.-Карий, І, 1960, 59); Як собаці муху з'їсти див. муха; Як собаці на перелазі див. перелаз.

2. перен., зневажл. Про злу, жорстоку, недоброзичливу і т. ін. людину. Якась собака винишпорила, що в листі друковане, і мене кличуть на пошту, щоб одкрити при мені листи (Коцюб., III, 1956, 250); // Уживається як лайливе слово. - Собако! блюдолизе! ієзуїте поганий! - .. сипав Жук докорами на Шестірного (Мирний, І, 1954, 336); - Собака, - вилаявся дід і блиснув своїми .. очима у бік уланів (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 21).

3. до чого, перен., рідко. Той, хто досяг досконалості в чому-небудь; вміла, спритна, завзята в чомусь людина. За сими [вершниками] плентавсь розбишака, Нептунів син,.. Мезап, До бою був самий собака (Котл., І, 1952, 195).

4. Хижий ссавець родини собачих. У Карпатах водяться.. видра, борсук, норка, тхір темний, горностай і лисиця. Останнім часом з метою акліматизації сюди завезено єнотовидного собаку (По заповідних місцях.., 1960, 58); Дикий собака динго.

& Летючий собака див. летючий.