КАЛИТКА, и, ж. 1. Торбина для грошей; гаманець. В кого калитка товста, у того мова проста (Номис, 1864, № 12919); - Чого се він хоче від мене? Чи не грошей часом? - міркував собі Макар Іванович.., виймаючи калитку (Коцюб., І, 1956, 166); Калитка з грішми була у діда в руках (Довж., Зач. Десна, 1957, 469).

@ Потрусити калитку (калиткою) чию, чиєю - примусити когось або бути змушеним виплатити чи витратити певну суму грошей. Ходімо,- згодився Довбня.- Потрусимо трохи попівську калитку... (Мирний, III, 1954, 206); Такий час настав: і важкий, і надіями рясний. Гей, доведеться, пане, й тобі якогось дня потрусити калиткою (Стельмах, І, 1962, 522).

2. Торбинка для тютюну, яку затягують мотузочком; кисет. Візник, помітивши хлопця з грабками на плечах, надіявся розжитись тютюну, бо вже півдня мучився, бідолашний, а в калитці не лишилося й потерухи... (Іщук, Вербівчани, 1961, 336).

3. анат. Те саме, що мошонка.