КЕРМОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до кермо. У його на грудях витатуіроване [витатуйоване] кермове колесо з двома прапорами (Вишня, І, 1956, 184).

2. у знач. ім. кермовий, вого, ч. Той, хто править кермом. Від нього перепадало всім: і мотористам, і кермовим, і комендорам (Ткач, Моряки, 1948, 24).